П'ять помилок, яких слід уникати робототехнічним стартапам

Кілька років тому роботи були негнучкими, складними в програмуванні, стаціонарними і, за винятком галузей з великими виробничими циклами, неймовірно дорогими. Крім того, вони були сліпими, глухими, неспроможними до тактильного сприйняття, нерозумними, і їм не можна було довірити роботу поруч з людьми.

Сьогодні завдяки вищій обчислювальній потужності, складному програмному забезпеченню, що спрощує програмування та експлуатацію, машинному навчанню (ML), машинному зору (MV), більшій кількості та досконалішим датчикам і іншим розробкам роботи стали гнучкішими та функціональнішими, ніж будь-коли. Крім того, відносна вартість робототехніки знизилася.

Зі зростанням потреби в якості та продуктивності в умовах нестачі кваліфікованих робітників розширюється використання робототехніки у виробництві. Нові роботизовані застосунки з'являються в багатьох галузях, зокрема у фармацевтиці та сільському господарстві. Роботи також залишають заводські цехи, щоб виконувати більше побутових послуг та інші завдання.

У своєму звіті World Robotics Report Міжнародна федерація робототехніки оцінює сукупну ринкову вартість непромислових роботів для професійних послуг у 2019–2021 роках у $37 млрд, що майже втричі перевищує попередню вартість.

Ці нові можливості приваблюють дедалі більше піонерів нових роботизованих застосунків. Ось п'ять пасток, яких слід уникати робототехнічним стартапам, за версією видання The Robot Report. 

Розробка програмного забезпечення у бульбашці

Багато стартапів починають із розробки програмного забезпечення, яке автоматизує виробниче завдання. Робот часто є запізнілим рішенням, зумовленим вартістю та доступністю.

Зображення роботів на фабриках часто викликають в уяві автомобільні складальні конвеєри, де роботи легко працюють із синхронізованою точністю. Однак це результат багаторічної спільної роботи багатьох інженерів з координації та вдосконалення процесу.

Стартапи повинні враховувати всі компоненти завдання на початку, щоб легше інтегрувати їх наприкінці. Це особливо актуально для компаній, які не мають або мають невеликий досвід роботи з робототехнікою.

Недооцінка прототипу для виробництва

Під час розробки нового продукту концепція проходить шлях від ідеї до прототипу в процесі проєктування та створення. Поширена помилка стартапів полягає в тому, що вони недооцінюють те, що потрібно для переходу від створення прототипу до виробництва.

Детальний інжиніринг має забезпечити успішне розгортання кожного рішення для кінцевого користувача. Рішення повинно бути міцним, надійним і простим у використанні. Після встановлення клієнту знадобиться підтримка, і стартапи повинні подумати, як задовольнити ці потреби в обслуговуванні клієнтів.

Перехід між цими етапами вимагає суттєвої зміни навичок, необхідних стартапу. Останній етап потребуватиме набагато більше часу і зусиль, ніж багато хто очікує.

Не створювати готове рішення

Пропозиція з автоматизації стартапу повинна враховувати відповідні налаштування. Продукт має бути простим у встановленні та зручним у використанні.

Якщо розгортання вимагає, щоб інженери перебували на місці протягом кількох днів, виконуючи індивідуальне налаштування, кількість рішень буде обмежена не лише швидкістю побудови систем, а й кількістю кваліфікованих інженерів, доступних для роботи в польових умовах.

Для стартапів, які хочуть створити систему для тисяч локацій, потрібне готове рішення.

Зосередженість на технологіях, а не на проблемах

Користувача автоматизації зазвичай не хвилює, як працює рішення, чи використовує система машинне навчання або нові самокоригувальні алгоритми, а цікавить, чи воно працює.

У стартапів часто виникають проблеми з цим, особливо в перші роки. Намагаючись залучити венчурний капітал, стартапам потрібно пояснити не лише задачу, яку вирішують, а й передові технології, що використовуються.

Однак, пропонуючи клієнтам новий варіант робота-навантажувача, їм потрібно знати, наскільки добре і швидко він працює і що станеться, якщо він заклинить, а не про елегантність конструкції. Основна увага має бути зосереджена на вирішенні проблеми користувачів, за що вони і платитимуть.

Спроба заново винайти колесо

Найгірше, що може зробити стартап, — це витрачати час, гроші та сили на створення вже наявних на ринку продуктів. Наприклад, створення власного програмного забезпечення для керування рухом. Апаратне забезпечення робота і програмне забезпечення для планування руху розроблялися у симбіозі протягом останніх 40 років, при цьому програмне забезпечення оптимізувало надійність і термін служби робота для досягнення оптимальної рентабельності інвестицій для клієнта.

Ще одна помилка стартапів полягає в тому, що вони розробляють власні роботизовані руки з нуля, хоча вони вже існують. Натомість варто скористатися багаторічними знаннями, закладеними в доступних нині маніпуляторах від великих постачальників робототехніки.

Крім того, через розмір інвестицій і важливість рентабельності промислової автоматизації невідома система з недоведеними результатами, яку пропонує новачок, може становити занадто великий ризик для кінцевого користувача. Ніхто не хоче платити за те, щоб бути піддослідним кроликом або поганим прикладом, який стає уроком для інших компаній.

Стартапам варто подумати про співпрацю з добре зарекомендованими партнерами в галузі робототехніки, щоб використати на свою користь їхні знання та досвід, а також їхні системи розподілу, мережі підтримки і впізнаваність бренду.