Meta показала прототип VR-перчаток, які дозволяють відчувати предмети у віртуальній реальності
Ви не можете погладити собаку в нових високотехнологічних перчатках віртуальної реальності Meta і відчути кожну деталь дотику. Але дослідники наближаються до цього. Meta (раніше Facebook) відома своїм гучним переходом до віртуальної та доповненої реальності.
Проте протягом семи років компанія непомітно працювала над одним з найамбітніших проєктів — тактильною перчаткою, яка відтворює такі відчуття, як хапання предмета або ковзання рукою по поверхні. Компанія вперше продемонструвала прототип пристрою.
На спрощеному рівні тактильний прототип Meta являє собою перчатку з приблизно 15 ребристими надувними пластиковими подушечками (приводами). Подушечки розташовані так, щоб відповідати долоні користувача, внутрішньому боку його пальців і кінчикам пальців. Перчатка також працює як контролер віртуальної реальності. На задній панелі є маленькі білі маркери, які дозволяють камерам відстежувати рух пальців у просторі, а також внутрішні датчики, що фіксують згинання пальців користувача.
Коли ви надягаєте перчатку і входите в режим віртуальної або доповненої реальності, складна система керування регулює рівень накачування, створюючи тиск на різні частини руки. Якщо ви торкнетеся віртуального об'єкта кінчиками пальців, ви відчуєте, як цей об'єкт притискається до вашої шкіри. Якщо ви тримаєте віртуальний предмет, приводи стануть жорсткими, створюючи відчуття опору. Ці відчуття працюють разом із візуальними та звуковими сигналами, створюючи ілюзію фізичного дотику.
Технологія спирається на відносно нову галузь м'якої робототехніки, замінюючи громіздкі двигуни крихітними повітряними клапанами. Компанія працює над цим майже відтоді, як у 2014 році придбала стартап Oculus VR. Перший прототип — один палець з одним приводом — був розроблений ще у 2015 році.
Одним із перших досвідів, які згадує керівник Reality Labs Майкл Абраш, був погляд на віртуальну тарілку зсередини гарнітури VR, де один привід у поєднанні з віртуальним зображенням і звуком тертя об шорстку кераміку був надзвичайно переконливим: «Я побачив тарілку, і я побачив свій палець на тарілці, і я почув звук — такий шкрябаючий звук по ній — і я відчув вібрацію. І скажу вам, я водив пальцем по керамічній тарілці».
Імітація дотику — зовсім не нове явище. Навіть поєднання віртуальної реальності з чимось таким простим, як вібрація контролера, може змусити людей відчувати, ніби вони торкаються чогось. Багато компаній працювали над носимими пристроями, які або відстежують руки користувачів, або створюють тактильні відчуття. Деякі навіть поєднують температурні відчуття, яким Reality Labs не приділяє першочергової уваги.
Meta готова до масового виробництва тактильних перчаток, чого не можуть зробити інші компанії. Більшість виробників тактильних пристроїв продають спеціалізовані продукти для військових, промислових або академічних установ. Компанія ж випускає домінуючу, орієнтовану на споживачів систему Quest VR і вкладає мільярди доларів у створення «метавсесвіту», що поєднує VR і AR. Якщо з'являться тактильні перчатки, Meta може гарантувати, що система працюватиме на Quest, і спонукати розробників застосунків її використовувати.
Reality Labs представляє перчатки як один із кількох методів керування для майбутніх окулярів і гарнітур поряд із легшими рішеннями, що ґрунтуються на електроміографії, або ЕМГ — системі, яка зчитує нервові сигнали на вашій руці і перетворює їх на цифровий ввід. Meta придбала компанію CTRL-Labs, що виробляє браслети ЕМГ, у 2019 році, а команда ЕМГ працює окремо від групи тактильних дизайнерів, хоча ці дві технології можуть легко збігатися.
«Дуглас Енгельбарт і Xerox PARC — єдиний раз, коли фундаментально змінювався наш спосіб взаємодії з цифровим світом (мова про винахід миші та дизайн настільного комп'ютера Alto у 1970-х роках, що допомогло задати курс сучасним персональним комп'ютерам). Окуляри AR потребуватимуть, щоб це сталося знову. Ви не збираєтеся ходити з клавіатурою і мишею. Ви не збираєтеся діставати телефон, щоб із ним взаємодіяти»
Для деяких завдань вам може знадобитися простий браслет. Для інших потрібні повніші тактильні відчуття. Водночас існує багато перешкод для створення тактильних перчаток, придатних до використання.
З одного боку, команда інженерів хоче різко збільшити щільність виконавчих механізмів перчаток із десятків до сотень або навіть тисяч за кілька років. Наразі перчатки можуть дати відчуття контурів об'єктів, але не чітку різницю між поверхнями — натомість вони покладаються на спрямовувальну силу звуку і зображень.
«Ви можете погладити собаку, але не відчуєте текстури. Щоб справді отримати це відчуття, потрібне спрацьовування з високою щільністю руху, а ця перчатка цього не забезпечує»
З іншого боку, перчатки потребують різкого зменшення розміру. Хілі заявила, що пристрій має бути достатньо легким, щоб люди відчували, що можуть нормально взаємодіяти як із реальним, так і з віртуальним світом, і він має бути повністю бездротовим, а не покладатися на трос, як зараз.
Крім того, тактильні перчатки мають щільно прилягати до шкіри користувача. Це може вимагати розробки різних варіантів для кожного покупця, що можливо з допомогою такого процесу, як тривимірне в'язання, яке може створювати предмет одягу з цифрового дизайну нестандартного розміру.
Також виникають практичні питання, наприклад, як почистити високотехнологічну перчатку — наразі її ретельно протирають спиртом. Хілі розповіла: «Що стосується одягу загалом, ми очікуємо, що його можна буде прати. Ми хотіли б створити перчатки, які можна прати. Як? Поки не знаємо. Але це частина нашого бачення».
Якщо перчатки з'являться на ринку, вони зіткнуться з тими самими проблемами конфіденційності та безпеки, що й інші носимі пристрої, які збирають біометричну інформацію. Абраш порівнює використання таких технологій, як браслети ЕМГ, з набором тексту на клавіатурі, що рідко називають потенційною загрозою. Однак носимі пристрої можуть аналізувати фізичний рух людей з точністю до деталей, тоді як навіть базові шаблони набору тексту можуть передбачити початок таких захворювань, як хвороба Паркінсона. Meta знадобиться встановити політики, які визначатимуть, яка частина цих даних покидає пристрої користувачів і хто ще має до них доступ.
Наразі команда просто намагається зрозуміти, наскільки реальною може бути віртуальна реальність. «Одна з цікавих особливостей тактильних перчаток полягає в тому, що ми, очевидно, не можемо точно відтворити реальність, і це відрізняється від аудіовізуальних речей», — заявив Абраш.
«Мені видається ймовірним, що якщо тактильні перчатки спрацюють, ви зможете погладити собаку, але це буде віртуальна собака, і досвід буде трохи іншим. Але загалом — емоційно, емпірично — це відчуватиметься як реальність»
Варто зазначити, що VR-стартап HaptX оприлюднив досить агресивну заяву, в якій звинуватив Meta у демонстрації прототипу, який був «практично ідентичним» їхній власній запатентованій технології. У заяві генерального директора HaptX Джейка Рубіна детально розповідається, що його стартап протягом багатьох років демонстрував свої технології «багатьом інженерам, дослідникам і керівникам із Meta» і що компанія не консультувалася з ними щодо цього останнього проєкту.
«Хоча ми ще нічого не чули від Meta, ми сподіваємося на співпрацю з ними, щоб досягти справедливої і рівноправної угоди, яка вирішить наші проблеми і дозволить їм включити наші інноваційні технології до своїх майбутніх споживчих продуктів», — зазначив Рубін.
