Генсек ООН закликав вжити заходів проти «роботів-убивць»
Генеральний секретар Організації Объединених Націй Антоніу Гутерреш закликав ухвалити нові правила, що регулюють використання автономної зброї.
На переговорах ООН протягом восьми років країни обговорювали обмеження на летальну автономну зброю (LAWS), яка повністю керується машинами та покладається на нові технології, такі як штучний інтелект і розпізнавання облич. Однак останнім часом тиск посилився, частково через звіт групи ООН, у якому говорилося, що перша атака автономних дронів, можливо, вже відбулася в Лівії.
Йдеться про новину, що з'явилася у травні 2021 року: бойовий дрон уперше атакував людину без прямого наказу. Ударний квадрокоптер KARGU-2 у автономному режимі атакував людину під час зіткнення між конкуруючими угрупованнями під час громадянської війни в Лівії. Пристрій самостійно націлився на одного з солдатів ливійської армії та без наказу оператора здійснив смертельний постріл.

Військові експерти тоді підтвердили, що це перший нещасний випадок, коли дрон самостійно ухвалив рішення про ліквідацію супротивника. Того ж часу організація Human Rights Watch закликала заборонити розробку, виробництво та використання автономної зброї. Правозахисники вважають, що це «покладе край роботам-убивцям».
«Я закликаю Оглядову конференцію погодити амбітний план на майбутнє щодо встановлення обмежень на використання певних типів автономної зброї»
Конвенція про конкретні види звичайної зброї налічує 125 учасників, зокрема США, Китай та Ізраїль. Деякі держави-учасниці, як-от Австрія, закликають до повної заборони LAWS, тоді як інші, зокрема Вашингтон, є більш стриманими і вказують на потенційні переваги такої зброї, яка могла б бути точнішою за людей при ураженні цілей.
Amnesty International та групи громадянського суспільства закликають країни розпочати переговори щодо міжнародного договору. Клер Конбой із Stop Killer Robots розповіла: «Темпи розвитку технологій справді починають випереджати швидкість дипломатичних переговорів. Це історична можливість для держав зробити кроки для захисту людства від автономії у застосуванні сили».

Посол Франції з питань роззброєння Ян Хванг, який головує на переговорах, закликав до ухвалення «ключових і життєво важливих рішень». Однак дипломати заявили, що цей орган, який вимагає консенсусу, навряд чи досягне угоди про запуск міжнародного договору, і очікується, що Росія, зокрема, виступатиме проти такого кроку.
«На цьому етапі недостатньо підтримки для підписання договору, але ми вважаємо, що деякі принципи можуть бути погоджені для впровадження на національному рівні», — заявив дипломат, який брав участь у переговорах.
Якщо не вдасться досягти угоди, країни можуть перенести переговори на інший форум всередині або за межами Організації Объединених Націй.
Серед останніх новинок у зброї, пов'язаних із робототехнікою та штучним інтелектом, можна відзначити електромагнітну зброю, створену за допомогою ШІ, у Китаї та перший у світі дрон з лазерною зброєю в Туреччині.
У грудні 2021 року фахівці Військово-морського інженерного університету в Ухані повідомили про успішне використання нейромереж у розробці електромагнітної зброї. Інженери за допомогою ШІ створили пістолет Гауса рекордної потужності, після чого почали роботу над електромагнітними гарматами для кораблів.
Гармата Гауса є одним із найпростіших і найпоширеніших видів електромагнітної зброї. Принцип дії: на провідні котушки всередині ствола подається короткий і потужний імпульс струму, що створює електромагнітне поле, яке розганяє намагнічений снаряд і викидає його зі ствола.

Подібна зброя дозволяє вести безшумну стрільбу з малою віддачею навіть у космосі, а енергію пострілу можна нарощувати за допомогою простого подовження ствола з котушками. Однак енергоефективність гармат Гауса мала.
Китайські інженери заявили, що перші зразки їхньої гармати нагадували GR-1 Anvil (найпотужніша американська портативна гвинтівка), але нейромережа відкинула їх і почала розробляти компактніші варіанти. ШІ запропонував низку оптимізацій, завдяки яким вдалося збільшити ефективність зброї в кілька разів.
Зрештою фінальний прототип китайських військових інженерів із гвинтівки перетворився на пістолет із довжиною ствола лише 12 см, а його дульна енергія при цьому досягла 150 джоулів, що можна порівняти з вогнепальними гвинтівками малого калібру.
Військово-морський флот Китаю вже почав використовувати штучний інтелект для роботи над корабельними рейлганами — різновидом електромагнітних гармат, які розганяють снаряд двома струмопровідними «рейками» замість котушок. Рейлгани можуть стріляти на 150-200 км, а швидкість снаряда може перевищувати 6000 км/год.
Також у грудні 2021 року турецький дрон Eren здійснив успішні постріли з відстані 100, 300 і 500 м. Пристрій може знищувати вибухові пристрої на відстані за допомогою лазерної зброї. Максимальна висота польоту дрона становить 3000 м.
Під час випробувань Eren завдавав ударів по сталевій пластині. Дрон розробили оборонні компанії Tübtak та Assguard у співпраці з департаментом криміналістики Головного управління безпеки Туреччини. Після всіх фаз випробувань пристрій передадуть міністерству оборони країни. Варто зазначити, що турецькі військові дрони користуються попитом в інших країнах.