Армія США планує провести найбільший в історії експеримент із роботами-танками
У 2022 році армія США має намір випробувати цілу роту безпілотних бойових машин в імітації реального військового конфлікту, яку вже назвали безпрецедентною і великим кроком на шляху до вдосконалення апаратного та програмного забезпечення, яке колись дозволить роботам на колесах вийти на поле бою.
Директор багатофункціональної бойової групи бойових машин наступного покоління генерал ЗС США Росс Коффман розповів журналістам AUSA (Асоціація армії США), що найближчими до майбутніх армійських навчань з роботами у Форт-Гуді (штат Техас) були минулорічні навчання військових взводів у Форт-Карсон у Колорадо. Для цих навчань армія перетворила кілька старих бронетранспортерів M113 на роботів.
«Уявіть лише: якщо можна переробити бронетранспортер 113, то можна перетворити на робота що завгодно. Ми отримали тонну нової інформації. У технологічній базі були явні переможці. Були машини, які не такі добрі. Тепер ми переходимо на рівень компанії. Уроки, отримані тут, ми можемо застосувати до бригади та дивізії і подивитися, як ми хочемо боротися з деякими проблемами в майбутньому. Але я не знаю жодної країни, яка проводила б згадані вище поодинокі експерименти з транспортними засобами»
Влітку 2021 року армія найняла п'ять компаній для розробки прототипів бойових безпілотних машин: Point Blank Enterprises, Oshkosh Defense, BAE Systems Land and Armaments, General Dynamics Land Systems та American Rheinmetall Vehicles. Частиною угоди є те, що бойові машини мають відповідати архітектурі відкритих систем, яка може містити стороннє програмне забезпечення та датчики.
Керівники програми сподіваються, що це дозволить їм використати найкращі уми країни в галузі автономності транспортних засобів, машинного зору та штучного інтелекту. Останніми роками спостерігається вибухове зростання приватного сектору та академічних досліджень у галузі безпілотного водіння, автономного та частково автономного програмування. Але найкращі уми в галузі автономного водіння не обов'язково найкраще оснащені обладнанням для створення бойових машин відповідно до військових специфікацій.
Отже, армія вже розробила те, що вони називають ядром роботизованої технології — так звану кодову базу для майбутніх операційних систем. Вони використовуватимуть її для тестування автономного програмного забезпечення з різних джерел.
«По суті, це дозволяє нам конкурувати з модульними роботами і досягати найкращих пристроїв у своєму класі від галузевих, академічних або державних партнерів, де ми можемо змагатися на рівні поведінки. Ми можемо інтегрувати ядро в кінцевий елемент, який зливається з цими системами. Отже, ми відпрацьовуємо цей процес. Зараз ми перебуваємо на межі вибору шести постачальників, які продовжать удосконалювати це автономне програмне забезпечення для конкуруючих моделей поведінки»
Що це за поведінка? І скільки автономії в безпілотних бойових машинах зрештою шукає армія? Все залежить від того, які ШІ-рішення надходять від технологічних компаній і що, на думку армії, зрештою досяжно. Але підхід, заснований на архітектурі відкритих систем, означає, що в міру того як у лабораторіях з'являються нові можливості ШІ, армії не доведеться виконувати багато інтенсивної розробки програмного забезпечення, щоб впровадити їх у машини.
«Уряд контролює інтерфейси, стандарти та спосіб переміщення даних у системі. Але нам не обов'язково контролювати окремі чорні скриньки, процесори чи датчики. Нам просто потрібно контролювати те, як вони «спілкуються» між собою. Тому ми не купуємо інтелектуальну власність, яка нам не потрібна, але маємо можливість видалити модульний компонент і замінити його іншим без зміни архітектури та перепроєктування всієї системи»
Це має дозволити армії «осідлати хвилю» все досконаліших продуктів штучного інтелекту та автономних систем, які з'являться в Кремнієвій долині та академічних колах найближчими роками, не покладаючись на програмне забезпечення, яке до моменту введення в дію застаріє.
Апаратне та програмне забезпечення спершу з'єднають разом у змодельованому середовищі, щоб перевірити, наскільки добре все працює разом, перш ніж армія перейде до дорогого складання. Це схожий підхід до того, що зараз робить армія для підготовки до свого великого експерименту «З'єднати все», який відбудеться пізніше восени 2021 року.
«Насамперед у нас є лабораторія системної інтеграції, в якій поєднуються як програмні віртуальні середовища, так і обладнання, що представляє ці системи. І ми зробимо все у віртуальному світі, який змоделює експеримент у лабораторії системної інтеграції, а потім застосуємо до реальних систем транспортних засобів, щоб побачити, як працює задумане. Це інтерактивний підхід, який ми застосовуємо»
