Білі, чорні, коричневі та металеві: чи є у роботів раса і чому це проблема

Якщо пошукати в Google зображення за запитом «робот», ви знайдете переважно білі або металеві пристрої. У фільмах так само: чи дивитеся ви «Блейдраннера», «Зоряні війни» чи «Термінатора». Практично всі роботи з фільмів мають білий або металевий вигляд. 

Можна припустити, що білий робот трохи краще поєднується з навколишнім середовищем. Або він просто виглядає приємнішим, оскільки не поглинає стільки світла, скільки темніший робот. Або ж ми уявляємо роботів у яскравому майбутньому, а білі роботи виглядають яскравими. Згідно з нещодавнім дослідженням, реальність може бути значно похмурішою. Люди віддають перевагу білим роботам, оскільки у світі існує проблема расизму. Розглянемо приклади експериментів, пов’язаних з роботами різних кольорів. 

Роботи і раса

Хтось подумає, що це перебір, і заперечить, що роботи — не люди. Хтось скаже, що жодна нормальна людина не ставитиметься до робота як до людини, адже люди не такі дурні. На жаль, це далеко не так. Антропоморфізм, або практика створення об’єктів, схожих на людей, трапляється скрізь у робототехніці. Цей принцип також передбачає здатність людського розуму бачити людські риси в усьому, з чим він взаємодіє. 

Попередні дослідження вже показали, що люди схильні переносити гендерні стереотипи на машини. Якщо ви запитаєте Siri або Alexa, яка в них стать, вони відповідять, що статі не мають. І все ж їхні голоси здаються жіночими для людського вуха. Це зроблено навмисно: згідно з кількома дослідженнями, люди віддають перевагу чоловічим голосам, коли йдеться про владу, але хочуть чути жіночий голос, коли їм потрібна допомога. 

Тепер з’являються свідчення того, що люди віддають перевагу білим роботам перед іншими кольорами. Звісно, це перевага стосується не самих роботів. Принаймні на цьому історичному етапі в роботів немає свідомості. 

Справжня проблема в тому, які упередження це посилює в людей. Якими б незручними не були роботи, їхні можливості в багатьох сферах перевищують людські. Вони виконують повторювані завдання, не скаржачись, працюють з неймовірною точністю і не потребують відпусток і вихідних. А тепер уявіть, що всі або більшість із цих роботів білі. 

У своєму підсвідомому мисленні ми можемо асоціювати риси білих роботів зі світлошкірими людьми. Ця асоціація не лише невиправдана, а й може посилити зверхність білих у ширшій культурі. Вивчення того, як люди бачать роботів, допомагає пом’якшити такі сценарії. 

Чорні роботи і застосування сили

Крістоф Бартнек та його колеги з Кентерберійського університету в Новій Зеландії є одними з піонерів досліджень взаємодії людини і робота. У плідному дослідженні 2018 року вони виявили, що парадигма упередженості стрільця застосовна не лише до темношкірих і світлошкірих людей, а також поширюється на роботів.

Парадигма працює так: учасникам дослідження наказали стріляти в агента якомога швидше, якби в нього була зброя. Однак вони не повинні стріляти, якщо агент несе безпечний предмет, наприклад телефон, гаманець або банку содової. Експеримент проводився в цифровому форматі. Учасники бачили фотографію агента і натискали кнопку, щоб вистрілити. 

Попередні дослідження показали, що, незалежно від раси та етнічної належності учасників, вони, як правило, стріляють у темношкірих агентів швидше і частіше, ніж у білих. Бартнек та його колеги довели, що те саме упередження стосується і чорно-білих роботів. Для цього експерименту вони використали робота Nao і відфотошопили його колір, щоб він відповідав типовому тону темношкірої або білої людини. Потім вони змішали зображення цих чорно-білих роботів, які несуть зброю або інші предмети, із зображеннями з оригінального дослідження. Вони представили все це учасникам і виявили, що вони реагували на чорних роботів так само, як і на темношкірих людей.

Це означає, що учасники приписують чорним роботам якусь расу або етнічну належність. Коли вони запитали учасників, якої раси були роботи, попри те, що була доступна опція «без раси», понад 90% обрали расу, а близько 70% учасників вважали, що колір роботів відповідає расі.

У майбутньому, коли роботи всіх рас ходитимуть містами, люди можуть завдати більше шкоди і смертей чорним роботам. Принаймні так може статися, якщо люди залишаться такими ж, як сьогодні. 

Коричневі роботи вирівнюють ігрове поле

У подальшому дослідженні 2019 року Бартнек та його колеги хотіли перевірити, наскільки надійні їхні результати. Зокрема, вони хотіли з’ясувати, чи були результати пов’язані лише з соціальним праймінгом, чи поширювалося це упередження на інші раси або етнічні групи, і чи можуть роботи, які виглядають більш або менш людяно, змінити результати якимось суттєвим чином.

Деякі читачі оригінального дослідження вказали, що висновки можуть бути пов’язані з процесом соціального праймінгу. Це явище, коли люди, отримуючи інформацію певного типу, дозволяють їй впливати на свої подальші дії. Під час експерименту дослідники запитували учасників про їхню расу та національність, і це могло підсвідомо вплинути на їхню подальшу поведінку. Однак, коли вони повторили експеримент, не ставлячи учасникам цих запитань перед експериментом, усе одно виявили ту саму расову упередженість у результатах.

Інший критичний момент полягав у тому, що до першого дослідження були включені лише чорно-білі роботи, що є надто спрощеним підходом і стирає десятки інших рас. Тому вони включили коричневого робота в пізніші версії дослідження. Дивно, але з цими трьома роботами в тесті упередженість стрільця зникла. Учасники почали стріляти по всіх роботах з однаковою швидкістю і точністю, незалежно від їхнього вигляду.

Автори дослідження інтерпретували цей результат як несподіваний доказ цінності різноманіття. Однак це лише одне дослідження, на сьогодні єдине у своєму роді. У дослідників була прийнятна кількість учасників і знімків агентів: кожному з 160 людей було запропоновано 60 знімків. 

Дослідники включили в експеримент інших роботів. Робот Inmoov здається трохи більш схожим на людину, ніж оригінальний робот Nao, а Robosapien виглядає більш схожим на машину. Однак результативність учасників не змінилася залежно від людяності робота. Коли їх запитали про це, учасники заявили, що не вважали одного робота більш схожим на людину, ніж іншого.

Створення більш людяних роботів не змінює ставлення людей до цих пристроїв. Однак їхній колір призводить до того, що люди бачать якийсь тип раси і проявляють ті самі упередження, що й до інших людей. Чи усуває ці упередження наявність більше ніж двох різних рас для роботів, ще належить підтвердити в майбутніх дослідженнях.

Менш біле майбутнє

Якщо у роботів може бути раса, чи можуть вони бути двоили багаторасовими? Це принаймні зменшило б імовірність того, що ми отримаємо стереотипних і дуже білих роботів, яких ми знаємо з багатьох фільмів. Це також допоможе нам не потрапити в інший антиутопічний сценарій, у якому існують роботи всіх кольорів, але авторитетні й владні — білі, а слухняні й раболепні — кольорові.

Якщо багаторасові роботи отримають широке поширення, це зробить обидва ці антиутопічні сценарії менш імовірними. Така думка певною мірою натхненна нещодавно представленим домашнім роботом Amazon Astro, який перевіряє наявність витоків і зловмисників, коли господаря немає вдома, подає напої та розважає гостей. Astro — це робот з екраном і передніми частинами чорного кольору, а також білими колесами і корпусом.

Нещодавно анонсований Ілоном Маском Tesla Bot рухається в тому самому напрямку: його голова, шия і плечі чорні, а решта тіла — біла. Його вигляд дехто порівнює зі світлошкірою жінкою в чорному головному уборі. Таким чином, це також може бути заявою проти релігійних упереджень.

Ці дві нещодавно представлені моделі роботів не збираються магічним чином стерти всі жахливі людські упередження, які в нас є. Також неясно, чи наслідуватимуть цей приклад інші виробники роботів і чи зосередять вони свої моделі на менш білих конструкціях. Але вони пропонують цікаву альтернативу і вселяють певну надію на майбутнє з меншою упередженістю і фанатизмом.

Лише час покаже, як і коли ми усунемо упередженість з боку роботів, штучного інтелекту та інших технологій. Але схоже, що великі технологічні компанії усвідомлюють проблему.